|
Я саронська троянда, я долинна лілея! |
|
Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами! |
|
Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий! |
|
Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання! |
|
Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання! |
|
Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!... |
|
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!... |
|
Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує... |
|
Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати... |
|
Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи! |
|
Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він. |
|
Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає! |
|
Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи! |
|
Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе! |
|
Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті! |
|
Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями! |
|
Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах! |