|
І сталося по році, того часу, як царі виходили на війну, то Йоав повів військову силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її. |
|
І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здобичі з того міста. |
|
А народ, що був у ньому, повиводив, і перетинав їх пилками, і забивав залізними долотами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму. |
|
І сталося по тому, і була війна в Ґезері з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були поконані. |
|
І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал! |
|
І була ще війна в Ґаті. А там був чоловік великого зросту, що мав по шість пальців, усього двадцять і чотири. І він також був із нащадків Рефая. |
|
І зневажав він Ізраїля, та забив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата. |
|
Ці також походили від Рефая в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг. |