|
А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні, |
|
що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина: |
|
голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу, |
|
і ґів'онянин °шмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і °рмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад, |
|
Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія, |
|
Елкана, і °шшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни, |
|
і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору. |
|
А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах. |
|
Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав, |
|
четвертий Мішманна, п'ятий °рмея, |
|
шостий Аттай, сьомий Еліїл, |
|
восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад, |
|
десятий Єремія, одинадцятий Махбанай. |
|
Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу. |
|
Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід. |
|
І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида. |
|
А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає! |
|
І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська. |
|
І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула! |
|
Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок. |
|
І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів. |
|
Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий. |
|
А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом: |
|
Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська. |
|
З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто. |
|
З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень. |
|
І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень. |
|
І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два. |
|
А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому. |
|
А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків. |
|
А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем. |
|
А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом. |
|
Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем. |
|
А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч. |
|
А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень. |
|
А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч. |
|
А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч. |
|
Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем. |
|
І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм. |
|
А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі. |