| Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа: | |
| благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! | |
| Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. | |
| Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління. | |
| Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, | |
| а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, | |
| а в благочесті братерство, а в братерстві любов. | |
| Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. | |
| А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів. | |
| Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. | |
| Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. | |
| Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді. | |
| Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням, | |
| знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені. | |
| А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті. | |
| Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі. | |
| Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! | |
| І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. | |
| І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, | |
| бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. | |
| Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим. |