| Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі, | |
| нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! | |
| Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, | |
| так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, | |
| призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї, | |
| на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім, | |
| що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, | |
| яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, | |
| об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, | |
| для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі. | |
| У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, | |
| щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа. | |
| У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, | |
| Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави! | |
| Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих, | |
| не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую, | |
| щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його, | |
| просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, | |
| і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, | |
| яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, | |
| вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. | |
| І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, | |
| а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє! |