|
Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. |
|
Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, |
|
то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, |
|
устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. |
|
Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. |
|
І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? |
|
Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. |
|
Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. |
|
До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! |
|
Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. |
|
Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. |
|
Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? |
|
Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. |
|
А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. |
|
Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. |
|
Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його. |
|
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините! |
|
Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою! |
|
Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я. |
|
Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене! |
|
Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!... |
|
І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже. |
|
При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус. |
|
От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже? |
|
І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи? |
|
Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!... |
|
За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше... |
|
Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому. |
|
А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що. |
|
А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч. |
|
Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог. |
|
Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його! |
|
Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер. |
|
Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! |
|
По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. |
|
А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною. |
|
Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу! |
|
Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене... |