Ісая: Глава 32

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66
1.
Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
2.
І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...
3.
І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!
4.
І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.
5.
Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,
6.
бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!
7.
А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,
8.
а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.
9.
Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
10.
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!
11.
Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!
12.
За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...
13.
На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
14.
Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
15.
аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
16.
Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17.
І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
18.
І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
19.
І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...
20.
Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!