|
Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження! |
|
Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере! |
|
Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце! |
|
Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів. |
|
Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних, |
|
бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!... |
|
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце. |
|
Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого! |
|
Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців. |
|
Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це. |
|
Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить, |
|
бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її. |
|
Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив? |
|
За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла! |
|
В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі. |
|
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? |
|
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм? |
|
Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того. |
|
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. |
|
Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила, |
|
тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, |
|
знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших! |
|
Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона! |
|
Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його? |
|
Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство! |
|
І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона! |
|
Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння! |
|
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!... |
|
Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!... |