|
І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової, |
|
та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій! |
|
Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля! |
|
Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів! |
|
Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене. |
|
Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили! |
|
В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій. |
|
Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву! |
|
з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього! |
|
Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його. |
|
Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах. |
|
А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі. |
|
Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче. |
|
Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав. |
|
Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив. |
|
І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його. |
|
Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих. |
|
Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони. |
|
Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям. |
|
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене! |
|
Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх! |
|
Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив, |
|
бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них! |
|
І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини. |
|
Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його. |
|
З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному, |
|
із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його! |
|
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш. |
|
Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву! |
|
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур! |
|
Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього! |
|
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога? |
|
Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував. |
|
Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх, |
|
Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає. |
|
І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч! |
|
Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться. |
|
Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх! |
|
Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої. |
|
Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників. |
|
Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу! |
|
Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм! |
|
І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх! |
|
Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав! |
|
Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені. |
|
В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх. |
|
Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого! |
|
Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував, |
|
що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника! |
|
Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю! |
|
Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки! |