Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Буття

Буття: Глава 9

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
1.
І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2.
І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
3.
Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.
4.
Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
5.
А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.
6.
Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
7.
Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!
8.
І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
9.
А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
10.
І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11.
І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.
12.
І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13.
Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14.
І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15.
І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
16.
І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
17.
І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
18.
І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
19.
Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
20.
І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
21.
І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
22.
І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
23.
Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
24.
А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.
25.
І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!
26.
І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
27.
Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!
28.
А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.
29.
А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.