|
І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. |
|
І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. |
|
І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, |
|
і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! |
|
І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні! |
|
І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води. |
|
Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина! |
|
А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть! |
|
І прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця. |
|
І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога. |
|
Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь. |
|
Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля. |
|
Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі. |
|
І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця. |
|
А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур. |
|
А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і вишина його рівні. |
|
І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола. |
|
Його мур був збудований з яспису, а місто було щире золото, подібне до чистого скла. |
|
Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд, |
|
п'ята сардонікс, шоста сардій, сьома хризоліт, восьма берил, дев'ята топаз, десята хрисопрас, одинадцята якинт, дванадцята аметист. |
|
А дванадцять брам то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста щире золото, прозорі, як скло. |
|
А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець. |
|
І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець. |
|
І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього. |
|
А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде. |
|
І принесуть до нього славу й честь народів. |
|
І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця. |