|
Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати. |
|
Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне. |
|
А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду. |
|
Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує. |
|
Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква. |
|
А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою? |
|
Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає? |
|
Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде? |
|
Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер! |
|
Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення! |
|
І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені. |
|
Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви! |
|
Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти. |
|
Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду! |
|
Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. |
|
Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш. |
|
Ти дякуєш добре, але не будується інший. |
|
Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас. |
|
Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою! |
|
Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте! |
|
У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь. |
|
Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих. |
|
А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? |
|
Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, |
|
і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами! |
|
То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування! |
|
Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає! |
|
А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові! |
|
А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають. |
|
Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне! |
|
Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися! |
|
І коряться духи пророчі пророкам, |
|
бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих, |
|
нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон. |
|
Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві! |
|
Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас? |
|
Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь! |
|
Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє! |
|
Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами! |
|
Але все нехай буде добропристойно і статечно! |